Багатомовний сайт: що справді має значення

Найчастіша хибна думка: беремо наявний сайт, перекладаємо тексти, готово. Технічно це часто навіть працює. Німецька версія стоїть онлайн, виглядає пристойно, і її ніхто не знаходить.

Причина в тому, що для пошукових систем кожна мовна версія — самостійна сторінка, якій потрібні власні сигнали. Без них стається одне з двох: Google вважає версії дублями або показує людині не ту мову. І те, і те коштує вам видимості.

Розберу, з чого насправді складається багатомовний сайт, які помилки трапляються найчастіше і як відрізнити продуману пропозицію від «поставимо плагін».

Коли багатомовність потрібна

Не кожному бізнесу потрібна друга мова. Є зрозумілі випадки, коли вона виправдана.

Клієнти, що говорять іншою мовою, всередині однієї країни. Ситуація, знайома багатьом в Німеччині: послуга надається місцевим клієнтам, але частина аудиторії — україномовна. Німецька версія потрібна для місцевого ринку й пошуку, друга — щоб людина могла розібратися в деталях рідною мовою. Це не про престиж, а про те, що рідною мовою люди спокійніше ухвалюють рішення.

Міжнародні клієнти чи партнери. Англійська версія потрібна тим, у кого контрагенти за кордоном.

Прикордонні та багатомовні ринки. Продажі в Австрію, Швейцарію, сусідні країни — свої мовні вимоги.

Погана причина — припущення, що чим більше мов, тим більше охоплення. Занедбана друга версія із застарілими цінами шкодить сильніше, ніж допомагає.

Три рішення до початку роботи

Структура адрес

Три поширені варіанти.

Підпапки на кшталт example.de/uk/ — для більшості проєктів найкращий вибір. Усі версії ділять авторитет одного домену, керування просте, хостинг один.

Піддомени на кшталт uk.example.de розділяють версії сильніше. Має сенс, якщо версіями займаються різні люди, але додає роботи.

Окремі домени за країнами дають найсильніший географічний сигнал, але дорогі й не діляться авторитетом між собою.

Для середнього бізнесу з двома-чотирма мовами майже завжди правильні підпапки.

Мова чи регіон

Ви цілитеся в мову чи в країну? Це різні речі. Німецька для Німеччини і німецька для Швейцарії — різні аудиторії з різними формулюваннями й цінами.

Повний переклад чи частина

Чи обовʼязково кожній сторінці існувати кожною мовою? Часто ні. Стаття про місцеве законодавство не потребує перекладу. Важливо лише, щоб техніка це коректно відображала й не посилалася на неіснуючі сторінки.

hreflang: місце, де найчастіше ламається

Розмітка hreflang повідомляє пошуковикам, які мовні версії сторінки існують і для кого призначені. Це найважливіший технічний елемент і водночас найвразливіший.

Чотири помилки трапляються постійно.

Відсутність взаємності. Якщо німецька сторінка посилається на українську, а українська назад не посилається — Google ігнорує всю розмітку цілком. Усі версії мають знати одна про одну, і кожна має посилатися зокрема на себе.

Відносні адреси замість абсолютних. Посилання hreflang потребують повної адреси з протоколом і доменом.

Посилання на редиректи й неіснуючі сторінки. Якщо мовної версії немає, розмічати її не можна.

Відсутність x-default. Цей запис каже Google, яку версію показувати тим, для кого відповідної мови немає.

Усі ці помилки невидимі. Для відвідувача сайт виглядає нормально. Помітно стає, лише коли в Search Console видно, що у видачі показується не та мовна версія.

Чому плагіни автоперекладу проблемні

Для поширених систем керування є розширення, що роблять сайт багатомовним одним натисканням. Спокуса зрозуміла: швидко, дешево, без переробок.

Проблеми зʼявляються пізніше.

Машинний переклад без редактури звучить сумнівно і для пошуковиків малоцінний. Першими страждають терміни, назви послуг і юридичні формулювання.

Далі техніка. Деякі рішення створюють мовні версії через параметри замість нормальних адрес, ставлять hreflang неповно або посилаються на неіснуючі сторінки. Я забирав проєкти, де саме так і було, і Google місяцями показував не ту мову. Виправлення обійшлося дорожче, ніж коштувало б зробити нормально одразу.

Окрема тема — підтримання. Якщо текст основною мовою змінили, версії розходяться, коли немає процесу. Через рік в українській версії стоїть ціна, якої вже немає.

Що зазвичай забувають

• Описи сторінок для кожної мови. Заголовок і опис у результатах пошуку мають бути перекладені.
• Зазначення мови в розмітці. Програми читання з екрана за цією ознакою обирають вимову.
• Формати. Дати, числа, валюти й адреси пишуться по-різному.
• Форми й повідомлення про помилки. Часто пропускають, бо вони зашиті в код.
• Юридичні сторінки. Impressum і політика конфіденційності бажані всіма пропонованими мовами.
• Зображення з текстом. Графіка з вбудованими написами або робиться для кожної мови, або без тексту.
• Перемикач мов. Має відкривати ту саму сторінку іншою мовою, а не головну. І мови називаються самими собою: Deutsch, English, Українська.

Останній пункт здається дрібницею, але помиляються в ньому постійно. Якщо людина на внутрішній сторінці перемкнула мову й опинилася на головній — вона, найімовірніше, пішла.

Приклад із практики

Для художниці я робив сайт чотирма мовами: українською, англійською, польською та німецькою. Чотири мови означають чотири повні версії кожної сторінки, чотири набори описів, а для окремих робіт — свої тексти.

Висновок із цього: обсяг перекладу цілком рахується заздалегідь. Основна робота — у структурі, яка не дає версіям розійтися. Коли додається нова робота, має бути зрозуміло, що і якою мовою заповнюється і що відбувається, якщо мови немає.

На проєкті для перекладачки з чотирма мовними парами додався другий висновок: німецькі юридичні вимоги на кшталт Impressum і політики конфіденційності варто закладати в план одразу. Вбудовувати їх потім у чотири мовні версії — зайва морока.

Скільки коштує

Додаткова мова не подвоює ціну. Дизайн, концепція й технічна основа робляться один раз. Додається:

• побудова мовної структури й розмітки hreflang — разово
• переклад вмісту — залежить від обсягу тексту
• перекладені описи для кожної сторінки
• додаткова перевірка кожної версії

Орієнтир: при нормально спланованому проєкті друга мова додає приблизно 20–40% до вартості, кожна наступна — менше. За умови, що багатомовність закладалася від початку.

Мої ціни на багатомовні сайти починаються від 3 900 євро. Переклад до них не входить, якщо не обумовлено окремо.

Часті запитання

Чи достатньо автоматичного перекладача? Для розуміння змісту — так, для публічного сайту компанії — ні. Розумний варіант: машинний чернетковий переклад із подальшою людською редактурою.

Чи не вважається дублем той самий текст різними мовами? Ні, якщо версії коректно розмічені. Переклади дублями не вважаються.

Чи потрібно перемикати мову автоматично за налаштуваннями браузера? З обережністю. Автоматичний редирект може заважати індексації й дратувати тих, хто свідомо обрав іншу мову.

Як перевірити свою розмітку hreflang? У Google Search Console є звіти з міжнародного таргетингу. Для технічної перевірки підійде краулер Screaming Frog — безкоштовний до 500 адрес.

Чи обовʼязково перекладати все? Ні. Перекладайте те, що стосується конкретної аудиторії.

Підсумок

Багатомовність — рішення про структуру, а не завдання на переклад. Текст — видима частина, але робота полягає в адресах, коректній розмітці й процесі підтримання, що не дає версіям розійтися.

Хто закладає це від початку, платить помірну надбавку. Хто вбудовує потім, платить за перебудову.

Якщо роздумуєте, чи потрібні вам мовні версії та які: напишіть, кого хочете охопити. Іноді чесна відповідь — що одна добре зроблена мова дасть більше, ніж три недороблені.