Іван Кулік

Завдання

Іван Кулік пише олією з початку дев'яностих — перша персональна виставка відбулася 1991 року в будівлі польського Сейму, відтоді він виставлявся у Варшаві, Лодзі, Сопоті й Відні. Існує кілька тисяч полотен, більшість — у тематичних циклах за мотивами світової літератури: булгаковський Майстер і Маргарита, Дон Кіхот Сервантеса, Скотоферма Орвелла і давня серія про Станьчика, польського придворного блазня. Доробок такого обсягу не показати хронологічним списком — людина приходить по мотив, а не по біографію. А оскільки оригінали продає сам автор, без галереї посередині, сайт має взяти на себе те, за що зазвичай ручається галерея: що картина справді його.

Що було зроблено

Роботи впорядковані за циклами, а не за датами, — відвідувач заходить через тему, яка його привела, і лишається в ній. Від будь-якого полотна веде шлях до прямого запиту авторові, без дилера посередині. Окрема сторінка пояснює автентичність: як робота документується й підтверджується. Блог тримає довші тексти про цикли та їхні першоджерела. Світла й темна теми — бо живопис на білому й на чорному читається зовсім по-різному, і цей вибір належить глядачеві. П'ять мов: українська, англійська, польська, німецька й російська — мови тих, хто справді збирає ці роботи.

Технічні рішення

Next.js із next-intl на п'яти локалях, розгорнуто на Netlify. Сайт складається майже цілком із зображень, тож кожне полотно проходить через image-пайплайн Next, а сторінки генеруються статично: каталог, який гортається повільно, не гортають узагалі. Мову обирають явно в навігації, а не виводять із браузера — покупці розкидані по країнах, і місце людини мало говорить про те, якою мовою вона читає. Тему застосовано до гідратації, щоб не блимнула чужа.